Як зробити контуринг обличчя: засоби, відтінки та техніка

Скульптурування будується на грі світла й тіні, де темні зони візуально відступають, а світлі виходять уперед. Достатньо навчитися чергувати темніший і світліший відтінки в потрібних місцях, і вилиці стають чіткішими, ніс витонченішим, овал підтягнутим. Результат тримається на двох речах: правильно підібраному відтінку та акуратній розтушовці, тому й косметику варто брати з передбачуваною текстурою, як-от у лінійках декоративних засобів Kiko Milano. Нижче розкладено по поличках, які цифри тримати в голові, чим відрізняються чотири основні засоби, чим їх наносити й чому напрямок ліній важить не менше за саму косметику.

Що дає контуринг

Коли на обличчя лягає тональний крем, шкіра вирівнюється за кольором, але разом із цим зникає природний об’єм. Контуринг повертає рельєф штучно. Затемнюються ділянки, які треба сховати в тінь, висвітлюються ті, що мають виступити. За рахунок цього техніка вирішує одразу кілька завдань.

Корекція пропорцій. Затемнення по краях чола й нижньої щелепи пом’якшує різкі лінії, а робота з бічними зонами візуально подовжує чи округлює обличчя. Якщо один бік здається ширшим за інший, світлотінь врівноважує пропорції.

Акцент на перевагах. Тінь під вилицею робить обличчя скульптурнішим, гра темного й світлого на носі коригує його форму, а затемнення під лінією щелепи підтягує овал.

Маскування. Широке чоло звужують затемненням уздовж лінії росту волосся, друге підборіддя ховають тінню в нижній частині обличчя, а носогубні складки пом’якшують світлим відтінком, який візуально зменшує їхню глибину.

Скульптор

Це головний інструмент контурингу й водночас той засіб, на якому новачки спотикаються найчастіше. Скульптор імітує справжню тінь, тому має холодний або нейтральний підтон, у косметиці його нерідко маркують як колір taupe, тобто сіро-коричневий, без жодної рудизни. Працює він на виділення вилиць, звуження підборіддя й моделювання чола. Ключова цифра: відтінок береться на два-три тони темніший за природний колір шкіри, не більше. Світліший засіб пробачить помилку, надто темний доведеться змивати разом із рештою макіяжу.

За текстурою скульптори діляться так:

• пудрові дають матовий фініш, краще тримаються на жирній і комбінованій шкірі та простіші в нанесенні, тому з них радять починати;
• кремові виглядають природніше, ніби зливаються зі шкірою, і пасують сухому та нормальному типу, але потребують ретельнішої розтушовки;
• стік або рідкий формат зручний для точкової корекції та стійкого результату.

Бронзер

Бронзер плутають зі скульптором, хоча завдання в них протилежні. Він на півтону тепліший, додає легке затемнення з ефектом засмаги й працює на тих зонах, куди природно падає сонце, а саме верхня частина чола, спинка носа, підборіддя та вилиці. Тінь він не створює. Якщо провести теплим бронзером під вилицею замість холодного скульптора, замість заглиблення вийде смуга, яка обличчя радше забруднить. Скульптор формує, бронзер зігріває, і взаємозамінними вони не бувають.

Відтінок добирають під тон шкіри: світлій пасують холодні сіро-коричневі тони, середній нейтральні коричневі, темній теплі шоколадні. Серед текстур трапляються матові й сяючі, тож теплий тон бронзера (https://www.kikocosmetics.com.ua/uk-ua/c/make-up/face/bronzers/) під свій тип шкіри неважко підібрати окремо від скульптора.

Хайлайтер

Якщо скульптор відповідає за тінь, то хайлайтер за світло. Він висвітлює виступаючі зони, повертаючи шкірі сяйво й свіжий вигляд, і наноситься на центр чола, спинку носа, верхню частину вилиць, куточки очей і галочку над губою. Невеликі акценти на цих ділянках створюють ефект здорового світіння, а трохи світла під очима прибирає втомлений вигляд.

За фактурою хайлайтери бувають двох типів. Світловідбивні містять дрібні мерехтливі частинки й дають виразне сяйво. Матові блискіток не мають і працюють делікатніше, лише підсвічуючи рельєф. Для жирної шкіри краще брати матовий або сатиновий варіант, бо сяючі частинки на ній читаються як жирний блиск. Кремові та рідкі формати дають вологий фініш і пасують сухій шкірі.

Рум’яна

Рум’яна завершують образ, повертаючи обличчю живий рум’янець після того, як тіні й світло вже розставлені. Без них макіяж нерідко виглядає пласким і неживим. Відтінок добирають під колір губ або загальну гаму, і потрібний тон неважко знайти в категорії рум’ян (https://www.kikocosmetics.com.ua/uk-ua/c/make-up/face/blush/) під свій підтон. Холодні відтінки підкреслюють вилиці, теплі навпаки згладжують їх, якщо власні вилиці й так виразні.

Як вибрати відтінок засобу

Перш ніж думати про колір, варто визначитися з текстурою. Пудрова косметика простіша в опануванні: легко наноситься, добре розтушовується, пасує жирній і комбінованій шкірі, тому візажисти радять новачкам стартувати саме з неї. Кремові текстури дають плавніші переходи й природніше затемнення, але вимагають навичок розтушовки, тож до них логічно переходити згодом.

Головне правило підбору кольору: орієнтуватися на власну природну тінь. Подивіться за денного світла на відтінок тіні на вилицях чи вздовж нижньої щелепи, і це ваш орієнтир для скульптора. Далі за тоном шкіри:

• світла шкіра потребує сіро-коричневих відтінків, але не темно-коричневих, інакше з’явиться ефект брудних плям; помаранчеві тони на ній виглядають неприродно;
• середній тон бере тепліші коричневі, нейтральні бронзові або легкі теракотові скульптори, тут доречний і бронзер для ефекту засмаги;
• засмаглій шкірі пасують теплі золотисто-коричневі відтінки та бронзатори з легким сяйвом;
• темній шкірі краще не контурувальну пудру, а хайлайтер мідно-бронзового чи золотистого тону, а для глибини скульптор із червонуватим підтоном.

Перевіряти відтінок краще не на руці, а на самому обличчі, вздовж лінії нижньої щелепи, і обов’язково за природного освітлення, бо штучне світло спотворює сприйняття кольору.

Інструменти та аксесуари

Пензлі важать не менше за косметику, адже саме вони відповідають за плавні переходи й рівномірне нанесення. Базовий набір невеликий.

• скошений пензель повторює контури обличчя й зручний для нанесення сухого скульптора на вилиці та лінію щелепи;
• пухнастий пензель проходить по межах засобу, прибираючи різкі лінії;
• кабукі з напівкруглим зрізом рівномірно розподіляє кремові текстури круговими рухами;
• вузький малий пензель потрібен для точкової корекції носа;
• віяловий пензель акуратно кладе хайлайтер тонким шаром.

Окрема історія – спонжі та б’юті-блендери, незамінні для рідких і кремових засобів. Перед роботою спонж змочують водою й віджимають зайву вологу, а косметику не розмазують, а вбивають у шкіру поплескуючими рухами. Так виходить найнатуральніший ефект, а для важкодоступних зон на кшталт крил носа стають у пригоді спонжі із загостреними кінцями.

Покрокове нанесення

Послідовність тут вирішує не менше за самі засоби. Якщо порушити порядок, кремовий скульптор ляже плямами поверх пудри або з’їде через годину.

1. Вирівняйте тон: база, тональний засіб, за потреби консилер, щоб створити рівну основу.
2. Нанесіть скульптор на зони природної тіні, а саме під вилицею, на боки носа, вздовж лінії щелепи й на скроні.
3. Висвітліть хайлайтером центр чола, спинку носа, підборіддя та верх вилиць.
4. Додайте бронзер на виступаючі ділянки для теплого відтінку.
5. Нанесіть рум’яна на яблучка щік і ретельно розтушуйте всі межі.

Кремові продукти йдуть поверх тонального до пудри, сухі лягають лише на вже припудрену шкіру, інакше скульптор прилипне до тону й розподілиться нерівно. Щоб знайти лінію під вилицею, втягніть щоки: западина і є місцем тіні. Рятує від ефекту брудних щік один нюанс. Засіб має лягати строго під виступом вилиці, залишаючи відстань у два пальці від куточків губ. Розтушовка лишається найважливішим етапом, бо якщо між скульптором і тоном видно чітку лінію, продукт розтушовано недостатньо.

Напрямок ліній: чому все ведуть угору

Ось деталь, яку магазинні інструкції зазвичай оминають, а вона змінює результат кардинально. Лінії макіяжу мають рухатися вгору. Коли скульптурування, рум’яна чи розтушовка ведуться донизу, до щелепи або куточків губ, обличчя набуває втомленого, ніби обвислого вигляду. Угору навпаки, дає ефект ліфтингу.

На практиці контур під вилицею починають трохи вище традиційної лінії, майже під самою кісткою, і ведуть не горизонтально, а злегка піднятою дугою в напрямку до верхнього краю вуха. Рум’яна кладуть на верхню частину вилиць і тягнуть до скронь, а не вниз до носа. Розтушовують теж угору, ніби підіймаючи риси. Той самий скульптор, нанесений за низькою горизонталлю чи за дугою вгору, дає протилежний візуальний результат, і саме це найчастіше відрізняє домашній макіяж від роботи візажиста.

Помилки, які видають новачка

Більшість провалів зводяться до кількох типових прорахунків, і кожен має просте рішення:

• надто темний відтінок створює ефект брудних плям, тож засіб має бути лише на два-три тони темніший за шкіру;
• надто теплий, помаранчевий тон на холодному підтоні шкіри виглядає хворобливо й неприродно;
• надлишок продукту дає ефект маски, тому краще нанести менше й поступово нашаровувати, ніж розтушовувати велику пляму пігменту;
• нерозтушовані межі лишають чіткі смуги між скульптором і тоном, і на цей етап варто витратити більше часу, працюючи круговими рухами;
• бронзер замість скульптора на виступаючих зонах не дає тіні, а лише імітує засмагу, тож для моделювання він не годиться.

Для фотосесій підходять насиченіші текстури, які тримають об’єм обличчя при яскравому світлі, а для щоденного макіяжу краще легкий контуринг сухими засобами. Кілька пробних нанесень на старті заощадять не одну зіпсовану спробу, а далі рука звикне, і контуринг стане справою кількох хвилин.